C.3. Рекомендована схема розподілу

Для новачків, хто налаштовує систему для одного користувача, наприклад, для особистої скриньки Debian, домашньої системи або чогось подібного, вибір одного розділу / (плюс swap) буде, мабуть, найлегшим та найпростішим шляхом. Рекомендований тип розділу ext4.

Для багатокористувацьких систем або для систем з декількома дисками для каталогів /var, /tmp та /home краще використовувати окремі розділи (окремо від /).

Якщо Ви плануєте встановити багато різних програм, які не є частиною екосистеми Debian, Вам може знадобитися окремий розділ /usr/local. Якщо Ваша машина буде поштовим сервером, можливо знадобиться окремий розділ для /var/mail. Якщо Ви налаштовуєте сервер із великою кількістю облікових записів користувачів, було б добре мати окремий великий розділ /home. Загалом ситуація з розподілом відрізняється від комп’ютера до комп’ютера залежно від його використання.

Для дуже складних систем Вам було б добре ознайомитися з Multi Disk HOWTO. Там міститься докладна інформація, яка буде цікава провайдерам та людям, які налаштовують сервери.

Стосовно питання розміру розділу для свопу існує багато думок. Одне просте правило, яке гарно працює, полягає в тому, щоби використовувати стільки свопу, скільки у Вас є системної пам’яті. У більшості випадків він також не повинен бути меншим за 512 МБ. Звичайно, і до цих правил є винятки.

Як приклад, старий домашній комп'ютер може мати 512 МБ оперативної пам’яті та диск SATA на 20 ГБ на /dev/sda. Тоді розподіл може бути таким: у розділі /dev/sda1 може бути 8 ГБ для іншої операційної системи, розділ під своп розміром 512 МБ на /dev/sda3 та приблизно 11,4 ГБ на /dev/sda2 буде як розділ Linux.

Щоби зрозуміти, скільки місця займе кожне завдання після інсталяції системи, перегляньте Розділ D.2, «Дисковий простір, необхідний для завдань».