Назви дисків і розділів Linux можуть відрізнятися від назв в інших операційних системах. Вам потрібно знати назви, які використовує Linux, коли створюєте та приєднуєте розділи. Основна схема іменування має такий вигляд:
Перший визначений жорсткий диск називається /dev/sda
.
Другий визначений жорсткий диск матиме назву /dev/sdb
і далі за схемою.
Перший SCSI CD-ROM отримує назву /dev/scd0
, або /dev/sr0
.
Розділи кожного диска створюються через додавання десяткового числа до його назви: sda1
та sda2
відповідно перший та другий розділи першого визначеного у Вашій системі жорсткого диска SCSI.
Розглянемо приклад із життя. Припустімо, що у Вас є система з 2 дисками SCSI, один з адресою SCSI 2, а інший — з адресою 4. Перший диск (за адресою 2) отримає назву sda
, а другий — sdb
. Якщо диск sda
містить 3 розділи, вони матимуть назви sda1
, sda2
та sda3
. Те саме стосується диска sdb
та його розділів.
Зверніть увагу, що якщо в системі два контролери SCSI, порядок дисків, щоби не заплутатися, краще дивитися у повідомленнях про завантаження, припускаючи, що Ви знаєте моделі дисків та/або їх обсяг.
Linux представляє основні розділи як ім’я диска з доданими цифрами від 1 до 4. Наприклад, перший основний розділ на першому диску буде названий /dev/sda1
. Логічні розділи нумеруються від 5, тому перший логічний розділ на цьому самому диску є /dev/sda5
. Пам’ятайте, що розширений розділ, тобто основний розділ, в якому містяться логічні розділи, сам по собі не можна використовувати.