Кожна системна архітектура та тип дисків можуть підтримуватися різними програмами для розподілу дисків. Розробники Debian адаптували багато з них. Придатні для Вашої системи нижче в списку.
Рекомендований інструмент для розподілу в Debian. Цей швейцарський армійський ніж може також змінювати розміри розділів, створювати файлові системи («форматувати» мовою Windows) та призначати їх точкам монтування.
Оригінальний Linux-засіб для розподілу дисків, підходить для гуру.
Будьте обережні, якщо на Вашій машині містяться розділи FreeBSD. Інсталяційні ядра мають підтримку цих розділів, але те, як fdisk їх представляє (або ні) може призвести до того, що назви пристроїв відрізнятимуться. Перегляньте Linux+FreeBSD HOWTO.
Простий у використанні повноекранний інструмент розподілу дисків для звичайних людей.
Зверніть увагу, що cfdisk взагалі не розпізнає розділи FreeBSD, і, знову ж таки, назви пристроїв можуть відрізнятися.
Типово буде запущена одна з цих програм, якщо Ви виберете
(або подібне). Ймовірно, є можливість використання іншого інструмента розподілу з командного рядка на VT2, але це не рекомендовано.Не забудьте свій «Завантажувальний» розділ відповідно позначити (bootable).
Якщо Ви використовуєте новий жорсткий диск (або хочете стерти всю таблицю розділів на диску), необхідно створити нову таблицю розділів. «Керований розподіл» робить це автоматично, але під час ручного розподілу перемістіть виділення на запис верхнього рівня цього диска та натисніть Enter. Це створить на цьому диску нову таблицю розділів. У експертному режимі Вам буде також запропоновано вказати тип таблиці розділів. Типовим значенням для систем з UEFI є «gpt», а для старішої версії BIOS це «msdos». У стандартному основному встановленні ці параметри використовуються автоматично.
![]() |
Примітка |
---|---|
Якщо вибрано таблицю розділів типу «gpt» (стандарт для систем UEFI), на початку диска автоматично буде збережений вільний простір розміром 1 МБ. Це призначено та необхідно для вбудовування завантажувача GRUB2. |
Якщо у Вас є інша операційна система, наприклад Windows, і Ви бажаєте зберегти цю операційну систему під час встановлення Debian, можливо Вам буде потрібно змінити розмір її розділу для звільнення місця під Debian. Інсталятор підтримує зміну розміру для файлових систем FAT та NTFS; як дійдете до етапу розподілу програмою встановлення, виберіть параметр
(Manual), а потім просто виберіть потрібний розділ та змініть його розмір.Хоча сучасні системи UEFI не мають перерахованих нижче обмежень, BIOS для старих ПК зазвичай додає додаткові обмеження для розподілу диска. Існує обмеження щодо кількості «основних» та «логічних» розділів, які може містити диск.
У старих ПК з системою BIOS «основні» розділи є оригінальною схемою розподілу дисків. Однак їх може бути тільки чотири. Для подолання цього обмеження, були винайдені «extended» (розширені) та «logical» (логічні) розділи. Встановивши один з основних розділів як розширений, можна розділити весь простір цього розділу на логічні розділи. Ви можете створити до 60 логічних розділів в розширеному розділі; однак на диску можна мати лише один розширений розділ.