Окрім наявності драйвера пристрою, деяке обладнання також потребує завантаження так званої прошивки або мікрокоду у пристрій, перш ніж він почне функціонувати. Найчастіше це стосується мережевих інтерфейсних карт (особливо бездротових мережевих карт), але, наприклад, деякі USB-пристрої і навіть деякі контролери жорстких дисків також потребують прошивки.

Для багатьох відеокарт базова функціональність доступна без додаткової прошивки, але використання розширених можливостей вимагає встановлення в систему відповідного файлу прошивки.

У багатьох старих пристроях, які потребують прошивки для роботи, файл прошивки був постійно розміщений виробником в EEPROM/флеш-чіпі на самому пристрої. Сьогодні більшість нових пристроїв вже не мають вбудованої прошивки, тому файл прошивки повинен завантажуватися в пристрій хостовою операційною системою при кожному завантаженні системи.

У більшості випадків, відповідно до критеріїв, що використовуються проєктом Debian GNU/Linux, мікропрограми є невільними і тому не можуть бути включені до основного дистрибутива. Якщо драйвер пристрою включено до дистрибутива і якщо Debian GNU/Linux легально може розповсюджувати прошивку, вона часто буде доступна окремим пакунком з розділу невільних прошивок архіву (до Debian GNU/Linux 12.0: з розділу невільних прошивок).

Однак це не означає, що таке обладнання не можна використовувати під час інсталяції. Починаючи з Debian GNU/Linux 12.0, відповідно до Загальної резолюції про невільне програмне забезпечення від 2022 року, офіційні інсталяційні образи можуть містити пакунки з невільним програмним забезпеченням. За замовчуванням, debian-installer визначить необхідну прошивку (на основі журналів ядра та інформації про модальності) і встановить відповідні пакунки, якщо їх буде знайдено на носії для встановлення (наприклад, на netinst). Менеджер пакунків автоматично налаштовується на відповідні компоненти, щоб ці пакунки отримували оновлення безпеки. Зазвичай це означає, що на додаток до основного компонента буде увімкнено компонент невільної прошивки.

Користувачі, які бажають повністю вимкнути пошук прошивки, можуть зробити це, встановивши параметр завантаження firmware=never. Це псевдонім для довшої форми hw-detect/firmware-lookup=never.

Якщо пошук прошивки не вимкнено повністю, debian-installer все одно підтримує завантаження файлів прошивки або пакунків, що містять прошивку, зі знімного носія, наприклад, з флешки. Докладні відомості про те, як завантажити файли або пакунки прошивки під час встановлення, наведено у Розділ 6.4, «Завантаження втраченої прошивки». Зауважте, що debian-installer з меншою ймовірністю запитуватиме файли прошивки тепер, коли невільні пакунки прошивки можуть бути включені до інсталяційних образів.

Якщо debian-installer запитує файл прошивки, а у вас немає цього файлу, або ви не хочете встановлювати невільний файл прошивки у вашій системі, ви можете спробувати продовжити без завантаження прошивки. Є кілька випадків, коли драйвер пропонує встановити додаткову прошивку, оскільки вона може знадобитися за певних обставин, але пристрій працює без неї у більшості систем (наприклад, це трапляється з певними мережевими картами, які використовують драйвер tg3).