Для цієї архітектури debian-installer підтримує два різних інтерфейси користувача: графічний та текстовий. Типово використовується графічний інтерфейс, якщо Ви не вибрали опцію «Install» у меню завантаження. Для отримання додаткової інформації про завантаження графічного інсталятора, зверніться до Розділ 5.1.6, «Графічний інсталятор».

Програма встановлення Debian складається з низки спеціалізованих компонентів для виконання кожного завдання встановлення. Кожен компонент виконує своє завдання, ставлячи користувачеві запитання, необхідні для виконання своєї роботи. Самі питання мають пріоритети, і пріоритет питань, які будуть поставлені, встановлюється під час запуску інсталятора.

Під час інсталяції за замовчуванням будуть задані лише важливі (пріоритетні) питання. Це призводить до високоавтоматизованого процесу встановлення з мінімальним втручанням користувача. Компоненти запускаються автоматично у певній послідовності; які саме компоненти запускатимуться, залежить, головним чином, від методу інсталяції, який ви використовуєте, та вашого обладнання. Програма встановлення використовуватиме значення за замовчуванням для запитань, які не буде поставлено.

Якщо виникне проблема, користувач побачить екран з помилкою, а також може бути показано меню інсталятора для вибору альтернативної дії. Якщо проблем немає, користувач ніколи не побачить меню інсталятора, а просто відповідатиме на запитання для кожного компонента по черзі. Сповіщення про серйозні помилки мають пріоритет «критичні», тому користувач завжди буде повідомлений.

На деякі значення за замовчуванням, які використовує програма встановлення, можна вплинути, передавши аргументи завантаження під час запуску debian-installer. Якщо, наприклад, ви хочете примусово застосувати статичну конфігурацію мережі (автоконфігурація IPv6 і DHCP використовуються за замовчуванням, якщо вони доступні), ви можете додати параметр завантаження netcfg/disable_autoconfig=true. Дивіться Розділ 5.3.2, «Debian Параметри встановлення» для отримання інформації про доступні варіанти.

Досвідченим користувачам може бути зручніше користуватися інтерфейсом, керованим меню, де кожен крок контролюється користувачем, а не програмою встановлення, яка виконує всі кроки автоматично і послідовно. Щоб використовувати програму встановлення вручну, за допомогою меню, додайте аргумент завантаження priority=medium.

Якщо ваше апаратне забезпечення вимагає передавання параметрів модулям ядра під час встановлення, вам слід запустити програму встановлення у режимі «експерта». Це можна зробити або за допомогою команди expert для запуску програми встановлення, або додавши аргумент завантаження priority=low. Експертний режим дає вам повний контроль над debian-installer.

У текстовому середовищі використання миші не підтримується. Ось клавіші, які ви можете використовувати для навігації в різних діалогових вікнах. Клавіші зі стрілками Tab або вправо переміщують «вперед», а клавіші зі стрілками Shift+Tab або вліво переміщують «назад» між відображуваними кнопками і виділеннями. Стрілки вгору і вниз вибирають різні елементи у прокручуваному списку, а також прокручують сам список. Крім того, у довгих списках ви можете ввести літеру, щоб прокрутити список безпосередньо до розділу з елементами, що починаються на введену вами літеру, а також використовувати Pg-Up і Pg-Down для прокручування списку за розділами. За допомогою пробіл можна вибрати елемент, наприклад, прапорець. Використовуйте Enter, щоб активувати опції.

Деякі діалоги можуть містити додаткову довідкову інформацію. Якщо довідка доступна, це буде вказано у нижньому рядку екрана, де буде показано, що доступ до довідкової інформації можна отримати, натиснувши клавішу F1.

Повідомлення про помилки та журнали перенаправляються на четверту консоль. Ви можете отримати доступ до цієї консолі, натиснувши Left Alt+F4 (утримуйте ліву клавішу Alt, одночасно натиснувши функціональну клавішу F4); повернутися до основного процесу встановлення за допомогою Left Alt+F1.

Ці повідомлення також можна знайти у /var/log/syslog. Після встановлення, цей журнал буде скопійовано до /var/log/installer/syslog у вашій новій системі. Інші повідомлення про встановлення можна знайти у /var/log/ під час встановлення та у /var/log/installer/ після завантаження комп'ютера у встановлену систему.