Якщо ваш комп'ютер завантажується з USB, це, ймовірно, найпростіший спосіб встановлення. Якщо ви підготували все, починаючи з Розділ 3.6.2, «Boot Device Selection» і Розділ 4.3, «Preparing Files for USB Memory Stick Booting», просто підключіть флешку до будь-якого вільного USB-роз'єму і перезавантажте комп'ютер. Система повинна завантажитися, і якщо ви не використовували гнучкий спосіб збирання флешки і не ввімкнули його, у вас має з'явитися графічне меню завантаження (на апаратному забезпеченні, яке його підтримує). Тут ви можете вибрати різні параметри інсталятора або просто натиснути Enter.

Якщо у вас є набір оптичних дисків, і ваш комп'ютер підтримує завантаження безпосередньо з них, чудово! Просто налаштуйте систему для завантаження з оптичного диска, як описано у Розділ 3.6.2, «Boot Device Selection», вставте диск, перезавантажтеся і перейдіть до наступного розділу.

Зверніть увагу, що для деяких оптичних приводів можуть знадобитися спеціальні драйвери, які можуть бути недоступні на ранніх стадіях інсталяції. Якщо виявиться, що стандартний спосіб завантаження з оптичного диска не працює на вашому обладнанні, поверніться до цього розділу і прочитайте про альтернативні ядра і методи встановлення, які можуть вам підійти.

Навіть якщо ви не можете завантажитися з оптичного диска, ви можете встановити з нього системні компоненти та будь-які пакунки, які вам потрібні. Просто завантажтеся з іншого носія, а коли настане час інсталювати операційну систему, базову систему та будь-які додаткові пакунки, наведіть інсталяційну систему на оптичний привід.

Якщо у вас виникли проблеми із завантаженням, див. Розділ 5.4, «Усунення несправностей у процесі встановлення».

Щоб завантажити програму встановлення з жорсткого диска, ви повинні спочатку завантажити і розмістити необхідні файли, як описано у Розділ 4.4, «Preparing Files for Hard Disk Booting».

Для GRUB2 вам потрібно налаштувати дві важливі речі у /boot/grub/grub.cfg:

Наприклад, запис для інсталятора може бути таким:

menuentry 'Нове встановлення' {
insmod part_msdos
insmod ext2
set root='(hd0,msdos1)'
linux /boot/newinstall/vmlinuz
initrd /boot/newinstall/initrd.gz
}

Завантаження з мережі вимагає підключення до мережі та сервера TFTP network boot (і, ймовірно, також DHCP, RARP або BOOTP для автоматичного налаштування мережі).

Налаштування на стороні сервера для підтримки завантаження з мережі описано в Розділ 4.5, «Preparing Files for TFTP Net Booting».

Існує декілька способів завантаження з TFTP на i386.

Після завантаження програми встановлення у вас має з'явитися дружній графічний екран з логотипом Debian і меню:

Debian GNU/Linux installer boot menu

Graphical install
Install
Advanced options                            >
Accessible dark contrast installer menu     >
Help
Install with speech synthesis

	Примітка
	Цей графічний екран буде виглядати дещо інакше залежно від того, як завантажився ваш комп'ютер (BIOS або UEFI), але на ньому будуть показані ті самі опції.

Залежно від способу встановлення, який ви використовуєте, параметр «Графічне встановлення» може бути недоступним. Бі-аркові образи додатково містять 64-розрядний варіант для кожного варіанту встановлення безпосередньо під ним, таким чином, кількість варіантів збільшується майже вдвічі.

Для звичайного встановлення виберіть пункт «Графічне встановлення» або «Встановити» за допомогою клавіш зі стрілками на клавіатурі або набравши першу (виділену) літеру — і натисніть клавішу Enter для завантаження інсталятора. Пункт «Графічне встановлення» вже вибрано за замовчуванням.

Пункт «Додаткові параметри» надає доступ до другого меню, за допомогою якого можна завантажити програму встановлення у експертному режимі, у режимі відновлення та для автоматизованого встановлення.

Якщо ви бажаєте або вам потрібно додати будь-які параметри завантаження для програми встановлення або ядра, натисніть Tab (бут з BIOS), або e, потім down arrow тричі, потім end, щоб відредагувати рядок «linux» у записі завантаження (завантаження з UEFI). Це призведе до появи команди завантаження для вибраного пункту меню і дозволить вам відредагувати її відповідно до ваших потреб. Зверніть увагу, що розкладка клавіатури все ще залишається QWERTY. На екранах довідки (див. нижче) перераховані деякі загальні можливі варіанти. Натисніть Enter (завантаження BIOS) або F10 (завантаження UEFI), щоб завантажити програму встановлення з вашими параметрами; натискання Esc поверне вас до меню завантаження і скасує всі внесені зміни.

Вибір пункту «Довідка» призведе до появи першого екрана довідки, на якому буде показано огляд усіх доступних екранів довідки. Щоб повернутися до меню завантаження після відображення екранів довідки, введіть «menu» у запрошенні до завантаження і натисніть Enter. Усі екрани довідки мають запрошення до завантаження, за допомогою якого можна ввести команду завантаження:

.
Натисніть F1, щоб отримати індекс довідки, або клавішу ENTER, щоб завантажитися:

У цьому вікні ви можете просто натиснути клавішу Enter, щоб завантажити програму встановлення з параметрами за замовчуванням, або ввести певну команду завантаження і, за бажанням, параметри завантаження. Ряд параметрів завантаження, які можуть бути корисними, можна знайти на різних екранах довідки. Якщо ви додаєте будь-які параметри до командного рядка завантаження, обов'язково спочатку введіть метод завантаження (за замовчуванням install) і пробіл перед першим параметром (наприклад, install fb=false).

Примітка

Наразі передбачається, що клавіатура за замовчуванням має американську англійську розкладку. Це означає, що якщо ваша клавіатура має іншу (специфічну для мови) розкладку, символи, які з'являються на екрані, можуть відрізнятися від тих, що ви очікуєте при введенні параметрів. У Вікіпедії є схема розкладки клавіатури США, яку можна використовувати як довідник, щоб знайти правильні клавіші для використання.

Примітка

Якщо ви використовуєте систему, у якій BIOS налаштовано на використання послідовної консолі, ви можете не побачити початкову графічну заставку під час завантаження програми встановлення; ви можете навіть не побачити меню завантаження. Те ж саме може статися, якщо ви встановлюєте систему за допомогою пристрою дистанційного керування, який надає текстовий інтерфейс до VGA-консолі. Прикладами таких пристроїв є текстова консоль «інтегрованого вимкнення світла» (iLO) від Compaq та «інтегрованого віддаленого помічника» (IRA) від HP. Щоб обійти графічний екран завантаження, ви можете або наосліп натиснути Esc для отримання текстового запрошення до завантаження, або (так само наосліп) натиснути «H», а потім Enter для вибору опції «Help», описаної вище. Після цього ваші натискання клавіш повинні відлунюватися у підказці. Щоб програма встановлення не використовувала фреймбуфер під час подальшого встановлення, вам також слід додати vga=normal fb=false до запрошення до завантаження, як описано у тексті довідки.

Графічна версія інсталятора доступна лише для обмеженої кількості архітектур, зокрема 64-bit PC. Функціональність графічного інсталятора по суті така ж, як і текстового, оскільки він використовує ті ж самі програми, але з іншим інтерфейсом.

Хоча функціональність ідентична, графічний інсталятор все ж має кілька суттєвих переваг. Основною перевагою є підтримка більшої кількості мов, а саме тих, що використовують набір символів, які не можуть бути відображені у текстовому інтерфейсі «newt». Він також має кілька переваг у користуванні, наприклад, можливість використовувати мишу, а в деяких випадках кілька запитань можуть відображатися на одному екрані.

Графічний інсталятор доступний для всіх образів CD/DVD і для способу встановлення з hd-носія. Щоб завантажити графічний інсталятор, просто виберіть відповідний пункт у меню завантаження. Експертний режим і режим порятунку для графічної програми встановлення можна вибрати у меню «Додаткові параметри». Раніше використовувані методи завантаження installgui, expertgui і rescuegui все ще можна використовувати із запрошення до завантаження, яке з'являється після вибору пункту «Help» у меню завантаження.

Так само, як і у випадку з текстовою програмою встановлення, під час запуску графічної програми можна додати параметри завантаження.

Примітка

Графічний інсталятор вимагає значно більше пам'яті для запуску, ніж текстовий: 810MB. Якщо пам'яті не вистачає, програма автоматично повернеться до текстового інтерфейсу «newt». Якщо обсяг пам'яті у вашій системі менший за 780MB, графічна програма встановлення може взагалі не завантажитися, тоді як текстова програма встановлення працюватиме. Використання текстового інсталятора рекомендується для систем з невеликою кількістю доступної пам'яті.